Мета: познайомити учнів з життям і творчістю шведської письменниці Сельми Лаґерлеф; зануритися в авторську концепцію оповідання «Свята ніч»; розвивати навички зв’язного мовлення, аналізу та інтерпретації художнього тексту; виховувати почуття любові та милосердя.

Обладнання: текст оповідання С. Лаґерлеф «Свята ніч»; Дитяча Біблія. Новий Заповіт: Народження Ісуса Христа; інформаційна картка-словник; ІКТ-супровід.

Тип уроку: комбінований.

Випереджальне домашнє завдання: прочитати біблійну історію про народження Ісуса Христа та порівняти її з казкою-легендою оповіді

«Свята ніч» С. Лаґерлеф.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Створення ситуації успіху

СЛАЙД 1

Добрий день, діти!

Сьогодні ми познайомимося з творчістю відомої шведської письменниці Сельми Лувіси Оттилії Лаґерлеф. У мене в руках чарівний пензлик, а ваші думки стануть моїми фарбами. Тож, пам’ятайте – без вашої допомоги мені не обійтися.

Рушаймо!

ІІ. Вступне слово вчителя (слайд-презентація про С.Лаґерлеф)

СЛАЙД 2

Давайте подумки перенесемося до Швеції. Саме тут народилася та прожила все своє життя велика чарівниця в галузі літератури Сельма Лаґерлеф. Це країна лісів та гір, лук і озер. Вона відома своїм теплим літом та надзвичайно холодною зимою. Саме в Швеції знаходиться казкова країна Санта - Клауса - Лапландія.

СЛАЙД 3

А легенди народжувались в серці Швеції – провінції Вермланд- і поселились в дворянській садибі Морбакка. Вони шаруділи на горищі, грали гілками величезних горобин, щільним кільцем оточували Морбакку, пурхали навколо колиски, де лежала Сельма -донька відставного військового та вчительки, господарів цієї садиби.

СЛАЙД 4

Але, на жаль, легенди не були всемогутніми. Вони не зуміли зберегти дівчинку від тяжкої хвороби, яка паралізувала її. Єдиною розвагою Сельми стали розповіді її тіточок і бабусі. А в 5 років дівчинка втратила бабусю, що стало для неї справжньою трагедією.

Вона рано навчилася читати. Уже в 7 років вирішила стати письменницею.

Коли дівчинці виповнилося 10 років, лікарі повернули їй можливість рухатись. Але для того, щоб стати справжньою письменницею, треба було вчитися.

СЛАЙД 5

Сельма вчилася довго та наполегливо, щоб потім стати однією із найвідоміших дитячих письменниць Швеції. За 81 рік свого життя вона написала 27 творів, стала першою жінкою - лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури та членом Шведської Академії. Отож, я вважаю, що життя цієї людини може для нас стати справжнім прикладом для наслідування.

ї.

СЛАЙД 6

Сьогодні на уроці ми спробуємо проаналізувати одне з оповідань Сельми Лаґерлеф «Свята ніч».

ІІІ. Етап з’ясування первинного сприйняття тексту

· Чи всі прочитали оповідання?

· Чи сподобався вам цей твір? Чим?

· Що вас вразило? Що здивувало?

· Що стало незрозумілим?

ІV. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення мети уроку

· Поміркуйте, від імені кого ведеться оповідь у тексті?(Від І особи, від імені автора-оповідача: «Коли мені було 5 років…». Зараз їй - 45 років: «…через 40 років,коли я…згадую легенди…». Жінка згадує події свого життя перших п’яти років)

· Чи можемо ми зробити висновок, що викладені події твору постають перед нами світосприйняттям п’ятирічної дівчинки?(Так)

· А чи не дивно це? Чи всі ви сьогодні пам’ятаєте себе у п’ять років? А нашому оповідачу - 45! (Протиріччя)

Саме дослідження сутності цього протиріччя (парадоксу) допоможе нам

отримати відповідь на головне запитання (на дошці):

у чому сенс написання цьоготвору, чому письменниця обрала саме цю тему і так незвичайно виклала її?

Тему(прикрита на дошці) сьогоднішнього уроку я надам вам можливість сформулювати самостійно в кінці нашої бесіди. Тож будьте уважні!

(залишити місце в зошиті)

V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту

· З чого починається розповідь твору?(Зі згадки про горе – смерть бабусі, яке пережила жінка-оповідач у п’ять років).

· Чому смерть бабусі стала справжньою трагедією для дівчинки?

( «…дуже велике горе»; «Сильнішого я, здається, не знала з тих пір.»; вперше, а здається і на довгі роки життя, дівчинка відчула, що таке справжнє горе)

· Які згадки про бабусю залишися в пам’яті? Знайдіть у тексті слова, якими автор-оповідач дає оцінку цим спогадам дитинства.(«До самої смерті вона проводила свої дні, сидячи в своїй кімнаті, на кутовому дивані, і розповідала нам казки.»; «Чудове це було життя!»)

· Чому це життя було чудовим?(Діти щасливі, тому що живуть в любові, їх розуміють, ними опікуються; бабуся щаслива, тому що має онуків, яким потрібна – це гармонія світу дітей та дорослих)

· Знайдіть у тексті ключові слова для характеристики світовідчуття дітей на той час. («Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам»)

· Як зі смертю бабусі життя дітей змінилося?( «…навчилися грати в ляльки та іграшки…», тобто поступово вчилися все робити самостійно, дорослішали)

· Знайдіть у тексті ключові слова для характеристики цих змін.

( «…навчилися жити так, як всі інші діти»)

СЛАЙД 7

(запис в зошит)

Художні світи оповідання

Світ дітей

БАБУСЯ

Світ дорослих

«Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам»

«…навчилися жити так, як всі інші діти»

· Чи є ці світи протилежними?(Ні, вони просто різні)

· Хто ж пов’язує ці світи? Які художні деталі свідчать про це?(Бабуся - символ зв’язку між поколіннями: її кімната, кутовий диван, її казки)

· Яка найяскравіша деталь у спогадах про зовнішність бабусі підкреслюється у тексті?(«…у неї було красиве, біле, мов сніг,волосся…»)

· Чому волосся «… біле, мов сніг…», а не сиве? ( Бабуся - символ мудрості, життєвого досвіду)

· Чому бабуся зазвичай розповідала, а не читала онукам казки, та чому саме казки?(Казки створювались в сиву давнину як мрія про краще життя, про перемогу добра тощо; вони легкі для сприйняття та повчальні за змістом. Традиційно вони передавались «із уст в уста», на рівні такого емоційного спілкування дорослі переливали свою мудрість в душі дітей)

· Якими словами бабуся закінчувала свої казки і чому саме так? («І все це така ж правда, як те, що ми зараз бачимо один одного.» Бабуся вкладала в серця дітей віру в правдивість казок, в непереможну силу найкращих людських чеснот)

· Що ж найбільше запам’яталося дівчинці із її дитинства?(Одна пісня про лицаря та морську царівну, маленька молитва, псалом та лише одна казка - маленька легенда про Христове Різдво, яку оповідач могла б переказати через стільки років, та відчуття великої втрати після смерті бабусі)

Самостійна робота учнів з інформаційною карткою

Інформаційна картка

до уроку позакласного читання за твором С. Лаґерлеф «Свята ніч»

СЛОВНИК

Ø Молитва – встановлений текст релігійного змісту, який використовується при звертанні до Бога, до Святих, в релігійних обрядах .

Ø Псалом – релігійний вірш, призначений для співу.

Ø Легенда – оповідь, яка має міфологічний, історичний та релігійний зміст.

· Чому саме ця казка-легенда та «відчуття великої втрати» після смерті бабусі так міцно увійшли в пам'ять оповідача?(Розуміння смерті рідної людини як великого горя навчило дітей поступово подорослішати; легенда ж стала першим знайомством із образом Спасителя – Ісуса Христа )

· Чому оповідачка повертається до цієї казки-легенди через 40 років?(Вона побувала на Сході - батьківщині Ісуса, збирала легенди про його життя; вона вже стала письменницею, і її професійні інтереси переплелися зі спогадами про бабусину оповідь, хоча в пам’яті, а значить і в серці, вона жила завжди; «…в моїй пам’яті постає оповідь про Різдво Христове… І мені хочеться самій його розповісти та включити в мою збірку». Мудрість казки повернулася: «із уст в уста», із покоління в покоління)

СЛАЙД 8

(запис в зошит)

Логічний ланцюжок:

БІБЛІЙНА ЛЕГЕНДА ПРО НАРОДЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА –

БАБУСИНА КАЗКА-ЛЕГЕНДА –

ПЕРЕКАЗ І ЗАПИС БАБУСИНОЇ ОПОВІДІ АВТОРОМ

· Вашим випереджальним домашнім завданням було прочитати біблійну легенду про народження Ісуса Христа та порівняти її з легендою оповіді «Свята ніч». Яка ж з них для вас більш зрозуміла? Чому?(Бабусина розповідь доступніша, тому що немає незрозумілих слів, явищ та подій, адже вона знала, як спілкуватися з дітьми, якими словами донести до них таїнство народження Спасителя)

· Хто є автором історії про народження Ісуса Христа в Біблії та в оповіданні «Свята ніч» ? (Історія записана у Новому Заповіті Біблії учнем – послідовником учення Христа - Лукою; в оповіданні автором є бабуся, а письменниця лише переказує її)

Самостійна робота учнів з інформаційною карткою-словником

Інформаційна картка

до уроку позакласного читання за твором С. Лаґерлеф «Свята ніч»

СЛОВНИК

Ø Євангеліє – добра звістка, добра новина.

Ø Лука, Матвій, Марк, Іван – учні – послідовники вчення ІсусаХриста.

СЛАЙД 9

· За яких обставин дівчинка почула легенду про Христа? Зачитайте цей уривок.(Від слів «Це було в Різдвяний святвечір…» до «…бабуся почала розповідати.»)

· Чому в святвечір дівчинку та бабусю «не взяли» до церкви?(«…одна була дуже мала, інша дуже стара.». Дитина у віці п’яти років не зрозуміла б сутність та велич події Різдва Христового, якби вперше почула про це у церкві; вона б радше запам’ятала це як певне церковне дійство, а розуміння значущості народження Спасителя на роки, а, можливо, й назавжди було б відсторонене. Бабусина ж розповідь була доступною для дитячого сприйняття, адже своїми казками вона змалечку готувала дітей для осмислення високої сутності Добра в образі Ісуса)

· Порівняйте початок біблійної оповіді з початком бабусиної казки-легенди. Які відчуття охоплюють вас? (В біблійній оповіді говориться про те, що в ту ніч, коли народився Ісус, деякі пастухи не спали, охороняючи свою отару. Аж раптом їм з’явився янгол, що навело на них великий страх. Бабусина ж легенда починається як казка («Колись давно…»). Ми також відчуваємо страх («темна, глибока ніч»). Вогонь – символ тепла, що обігріє. Адже в казці добро завжди перемагає)

· Чому ніхто не відгукнувся на прохання чоловіка?(Всі спали, замкнулися в своїх домівках, не бажаючи нікого чути)

· Де ж чоловіку нарешті вдалося запримітити мерехтливе полум’я?Знайдіть цей опис у тексті.(Від слів «Нарешті, він запримітив…» до«… стеріг своє стадо.»)

· Чому чоловіку не так просто було взяти вогонь? (На шляху були три злі собаки; грубий старець-пастух із палицею та відсутність лопати чи совка, щоб зібрати вуглинки. Символічно: щоб щось отримати, треба пройти крізь низку випробувань,тобто подолати певні перешкоди. Як у казці їх три, в Біблії – це Свята Трійця)

· Чому дівчинка періодично перебивала бабусину оповідь?(Вона не розуміла, чому ніщо та ніхто не міг зупинити чоловіка на шляху до вогню)

· Із чиїми запитаннями збігається дитяче непорозуміння?(Із запитаннями старця-пастуха)

· Чому сутність цього явища не розуміла дівчинка, а чому пастух? (Дівчинка була маленька та чиста, вона не мала достатнього життєвого досвіду, щоб знати що для досягнення певної мети треба докласти зусиль, вона покладалася в усьому (приймала на віру) на досвід бабусі. Старець-пастух був затьмарений своєю жорстокістю та байдужістю)

· Яку відповідь на свої запитання отримала дівчинка, а яку пастух? Чому?(Бабуся мовчала та продовжувала розповідь. Пастухові чоловік відповів: «Я не можу тобі цього пояснити, раз ти сам цього не бачиш». Дівчинка повинна була дослухати розповідь до кінця, щоб зрозуміти почуте та зробити власні висновки - отримати досвід, нові знання. Пастух, будучи старою людиною, вірив тільки власним очам)

· Що змінило жорстокого пастуха? (Він на власні очі побачив «безневинне немовля» та його матір, які замерзають у кам’яних стінах, і «зворушився до глибини душі»)

СЛАЙД 10

(запис в зошит)

ПАСТУХ

похмурий,

грубий, милосердний,

непривітний, щедрий,

злий, добрий

сердитий

ІСУС - НЕМОВЛЯ

· Які внутрішні зміни відбулися з пастухом, «коли виявилося, що він теж може бути милосердним»? («…очі його розплющилися, і він побачив те, чого раніше не міг бачити, і почув те, чого раніше не міг чути»)

· Як звістка про появу Ісуса Христа була донесена пастухам в біблійному варіанті легенди? (Янголи сповістили про народження Спасителя)

· Чим відрізняється варіант оповіді «Свята ніч»? (Пастух сам повинен був зрозуміти (побачити на власні очі, тож відчути серцем) сенс цієї події)

· Знайдіть у тексті слова, якими описана Різдвяна ніч. («І всюди панували тріумфування, радість, спів і веселість…»)

· Чому бабуся змінює біблійний варіант уславлення Христа?(Зображуючи масштабність цієї події, вона хоче донести до серця дівчинки велике значення в житті людини і природи в цілому появи Спасителя на землі)

· Чому бабуся закінчує свою розповідь словами: «Але те, що бачив пастух, ми теж могли б бачити, тому що ангели літають у піднебессі кожну Різдвяну ніч. Якби ми тільки вміли дивитися»? (Бабуся доносить до нас розуміння того, що кожної Різдвяної ночі Ісус приходить на землю, нагадуючи людям про необхідність бути добрими та милосердними по відношенню один до одного, але все це залежить від нас самих)

· Як ці слова пов’язані з назвою оповідання «Свята ніч»? (Бабусині слова переплітаються з думкою автора)

VІ. Підсумки, робота над темою уроку

· У чому ж сенс написання цього твору, чому письменниця обрала саме цю тему і так незвичайно виклала її?(Донести до читача певну мудрість, яка заснована на вченні Христа про Добро та Милосердя як основ людського життя, очима дитини та дорослого. Розуміння особистої відповідальності людини; розуміння того, що добрим та милосердним треба бути в будь-якому віці; розуміння того,що віру в Добро та Милосердя треба берегти в серці та пронести крізь усе своє життя)

· Знайдіть у тексті слова, які є ключовими для розуміння головної думки твору та, на вашу думку, можуть стати темою нашого уроку.(«Справа не в свічках і лампадах, не в сонці і місяці, а в тому, щоб мати очі, які могли б бачити Всевишнього!»)

СЛАЙД 11

(запис теми в зошит)

VІІ. Аргументація та виставлення оцінок

СЛАЙД 12

(запис в щоденник)

VІІІ. Домашнє завдання :

Ø Поміркувати: яку назву до оповідання С. Лаґерлеф запропонували б ви?

Ø За бажанням намалювати ілюстрації до твору “Свята ніч”

СЛАЙД 13

Заключне слово вчителя:

«…І все це така ж правда, як те, що ми зараз бачимо один одного…»

Сельма Лаґерлеф. «СВЯТА НІЧ»

Коли мені було п'ять років, мене спіткало дуже велике горе. Сильнішого я, здається, не знала з тих пір. Померла моя бабуся. До самої своєї смерті вона проводила свої дні, сидячи в своїй кімнаті, на кутовому дивані, і розповідала нам казки.

Бабуся сиділа та розказувала - з ранку до вечора - а ми, діти, тихо сиділи біля неї і слухали. Чудове це було життя! Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам.

Мало що збереглось у мене в пам'яті про мою бабусю. Пам'ятаю, що в неї було красиве, біле, мов сніг, волосся, що вона ходила, зовсім згорбившись, і постійно в'язала панчоху.

Ще пам'ятаю, що, закінчивши розповідати яку-небудь казку, вона звичайно клала мені на голову руку і говорила:

- І все це така ж правда, як те, що ми зараз бачимо один одного.

Пам'ятаю я й те, що вона вміла співати чудові пісні, та співала вона їх не часто. В одній із цих пісень йшлося про лицаря і про морську царівну, і в неї був приспів: "Вітер холодний, холодний над морем подув".

Пам'ятаю ще маленьку молитву і псалом, яких вона мене навчила.

Про всі казки, котрі вона мені розповідала, у мене залишився лише блідий, смутний спогад. Тільки одну з них я пам'ятаю так добре, що могла б її переказати. Це маленька легенда про Христове Різдво.

Ось майже все, що я можу пригадати про свою бабусю, крім того, що я пам'ятаю краще всього, - відчуття великої втрати, коли вона покинула нас.

Я пам'ятаю той ранок, коли диван в кутку виявився порожнім і було неможливо представити, коли ж кінчиться цей день. Цього я не забуду ніколи.

І пам'ятаю я, як нас, дітей, підвели до покійної, щоб ми попрощалися з нею і поцілували її руку. Ми боялися цілувати небіжку, але хтось сказав нам, адже що це останній раз, коли ми можемо подякувати бабусі за всі радощі, які вона нам доставляла.

І я пам'ятаю, як казки і пісні разом з бабусею виїхали з нашого двору, укладені в довгий, чорний ящик, і ніколи більше вони не поверталися.

Щось пішло тоді з життя. Неначе назавжди замкнули двері в широкий, прекрасний, чарівний світ, в якому ми раніше вільно мандрували. І нікого не знайшлося, хто зумів би відімкнути ці двері.

Ми поступово навчилися грати в ляльки та іграшки і жити так, як всі інші діти, і могло вже здаватися, що ми більше не сумуємо за бабусею та про неї не згадуємо.

Але навіть і в цю хвилину, через сорок років, коли я сиджу і згадую легенди про Христа, котрі я чула на Сході, в моїй пам'яті постає оповідь про Різдво Христове, про яке любила розповідати бабуся. І мені хочеться самій його розповісти та включити в мою збірку.

Це було в Різдвяний святвечір, коли всі поїхали до церкви, окрім мене та бабусі. Ми були, здається, одні у всьому домі. Нас не взяли, тому що одна з нас була дуже мала, інша дуже стара. І обидві ми бідкались через те, що не можемо побувати на урочистій Службі і побачити сяйва різдвяних свічок.

І коли ми сиділи у своїй самітності, бабуся почала розповідати.

- Колись давно один чоловік, - сказала вона, - в темну ніч вийшов на вулицю, щоб роздобути вогню. Він переходив від хати до хати, стукаючи. - Допоможіть мені, добрі люди! - говорив він. - Моя дружина тільки що народила дитину, і мені треба розвести вогонь, щоб зігріти її та немовля.

Проте ніч виявилась глибокою, і всі люди спали. Ніхто не відгукувався на його прохання.

Чоловік йшов все далі і далі. Нарешті, він запримітив удалині мерехтливе полум'я. Він попрямував у той бік і побачив, що вогонь був розведений просто неба. Численні білі вівці спали навколо багаття, а старий пастух сидів і стеріг своє стадо.

Коли чоловік, який шукав вогню, підійшов до овець, він побачив, що у ногах пастуха лежать і сплять три собаки. При його наближенні всі три прокинулися та розкрили свої широкі пащі, немовби збираючись загавкати, але не видали жодного звуку. Він бачив, як шерсть піднялась сторч у них на спині, як їх гострі білі зуби сліпуче заблискали у світлі багаття, і як всі вони кинулися на нього. Він відчув, що одна схопила його за ногу, друга - за руку, третя вчепилася йому за горло. Але щелепи і зуби не підкорялися собакам, і, не заподіявши йому ані найменшої шкоди, вони відійшли бік.

Він хотів йти тепер далі. Але вівці лежали так тісно один біля одного, спина до спини, що він не міг між ними пробратися. Тоді він по їх спинах пішов вперед, до багаття. І жодна вівця не прокинулася та не зарухалась..

Дотепер бабуся вела розповідь не зупиняючись, але тут я не могла втриматися, щоб її не перебити.

- Чому ж, бабусю, вони продовжували спокійно лежати? Адже вони такі полохливі? - запитала я.

- Це ти скоро дізнаєшся, - сказала бабуся і продовжувала своє оповідання. Коли чоловік підійшов достатньо близько до вогню, пастух підняв голову. Це був похмурий старець, грубий і до всіх непривітний. І, коли він побачив, що до нього наближається незнайомець, схопив довгу, загострену палицю, з котрою ходив завжди за стадом, і кинув у нього. І палиця зі свистом полетіла прямо в незнайомця, але, не вдаривши його, відхилилась убік і пролетіла мимо, на інший кінець поля.

Коли бабуся дійшла до цього місця, я знову перервала її. - Чому ж палиця в нього не вцілила?

Але бабуся нічого мені не відповіла і продовжувала далі свою розповідь:

- Той чоловік підійшов тоді до пастуха, сказавши йому: "Друже, допоможи мені, дай мені вогню! Моя дружина тільки що народила дитину, і мені треба розвести вогонь, щоб зігріти її разом з немовлям!"

Дід вважав за краще відповісти відмовою, однак коли він згадав що пси не змогли того чоловіка вкусити, вівці від нього не розбіглися, і палиця його не зачепила, йому стало ніяково і він не посмів відмовити йому у проханні.

- Бери скільки тобі потрібно! - сказав пастух.

Але багаття майже догоріло і не залишалося більше жодного поліна, жодного сучка, лежала тільки велика купа жару; у незнайомця ж не було ні лопати, ні совка, якими він міг би набрати собі червоних вуглинок.

Побачивши це, пастух повторив:

- Бери скільки тобі треба! - і подумки радів, що він не може понести зі собою вогню.

Але той нахилився, вибрав вугілля з попелу голіруч, поклавши його в полу свого одягу. І воно не обпалило йому рук, коли він до нього доторкнувся, і не пропалило його одежі; він поніс ті жарини, немов би це були яблука або горіхи.

Тут я втретє перебила розповідачку:

- Бабусю, чому вуглинки його не обпалили?

- Дізнаєшся потім, - сказала бабуся, ставши розповідати далі.

- Коли злий і сердитий пастух побачив усе це, він дуже здивувався: "Що це за ніч, в яку собаки не кусають, вівці не лякаються, палиця не вбиває і вогонь не палить?"- Він зупинив незнайомця і запитав його:

- Що це за ніч така? І чому всі тварини та речі такі милостиві до тебе?

- Я не можу тобі цього пояснити, раз ти сам цього не бачиш! - відповів незнайомець і пішов своєю дорогою, щоб скоріше розвести вогонь і зігріти свою дружину й немовля..

Пастух вирішив не втрачати цю людину з виду, поки йому не стане ясно, що все це означає. Він устав і пішов стежити за ним до самого його житла. І пастух побачив, що в незнайомця немає навіть хатини для житла, що його дружина його та новонароджене немовля лежать у гірській печері, де немає нічого, окрім голих, холодних кам'яних стін.

Пастух подумав, що бідне безневинне немовля може на смерть замерзнути в цій печері, і, хоча він був суворою людиною, він зворушився до глибини душі, і вирішив допомогти малятку. Знявши з плечей свою торбинку, він вийняв звідти м'яку білу овечу шкіру і віддав її незнайомцю, щоб той поклав на неї немовля.

І в ту саму мить, коли виявилось, що й він теж може бути милосердним, очі його розплющилися, і він побачив те, чого раніше не міг бачити, і почув те, чого раніше не міг чути.

Він побачив, що навколо нього стоять щільним кільцем ангелики зі срібними крильцями. І кожний з них тримає в руках арфу, і всі вони співають гучними голосами про те, що в цю ніч народився Спаситель, який відкупить світ від гріха.

Тоді пастух зрозумів, чому все в природі так раділо в цю ніч, і ніхто не міг заподіяти зла батькові дитини.

Озирнувшись, пастух побачив, що ангели були всюди. Вони сиділи в печері, спускалися з гори і літали в піднебессі; вони йшли по дорозі величезною юрмою і, коли проходили мимо, зупинялися та задивлялись на немовля. І всюди панували тріумфування, радість, спів і веселість ...

Усе це пастух побачив серед нічної тьми, в якій раніше нічого не міг розгледіти. І він, зрадівши, що очі його розплющилися, впав навколішки і став дякувати Господу.

При цих словах бабуся зітхнула й сказала:

- Але те, що бачив пастух, ми теж могли б побачити, тому що ангели літають у піднебессі кожну Різдвяну ніч. Якби ми тільки вміли дивитися.

І, поклавши мені руку на голову, бабуся додала:

Запам'ятай це, тому що це така ж правда, як те, що ми бачимо один одного. Справа не у свічках і лампадах, не в сонці і місяці, а в тому, щоб мати очі, які могли б бачити Всевишнього!

(Сельма Лагерлеф. "Легенди про Христа")

Інформаційна картка

до уроку позакласного читання за твором С. Лаґерлеф «Свята ніч»

СЛОВНИК:

Ø Псалом – релігійний вірш, призначений для співу.

Ø Легенда – оповідь, яка має міфологічний, історичний та релігійний зміст.

Ø Євангеліє – добра звістка, добра новина.

Ø Лука, Матвій, Марк, Іван – учні – послідовники вчення Ісуса Христа.

……………………………………………………………………………………….

Інформаційна картка

до уроку позакласного читання за твором С. Лаґерлеф «Свята ніч»

СЛОВНИК:

Ø Псалом – релігійний вірш, призначений для співу.

Ø Легенда – оповідь, яка має міфологічний, історичний та релігійний зміст.

Ø Євангеліє – добра звістка, добра новина.

Ø Лука, Матвій, Марк, Іван – учні – послідовники вчення Ісуса Христа.

………………………………………………………………………………………

Інформаційна картка

до уроку позакласного читання за твором С. Лаґерлеф «Свята ніч»

СЛОВНИК:

Ø Псалом – релігійний вірш, призначений для співу.

Ø Легенда – оповідь, яка має міфологічний, історичний та релігійний зміст.

Ø Євангеліє – добра звістка, добра новина.

Ø Лука, Матвій, Марк, Іван – учні – послідовники вчення Ісуса Христа.

……………………………………………………………………………………….

Сельма Лаґерлеф. «Свята ніч»

Інтернет - джерела тематичних відео-кліпів

· «З Різдвом Христовим»

https://www.youtube.com/watch?v=xMpS4QWFGuo

· «Христос народився»

https://www.youtube.com/watch?v=mefFMYw_TmQ

· «Народження Ісуса Христа»

https://www.youtube.com/watch?v=-pLEaO18p70

· История рождения Иисуса Христа в Новом Завете

https://www.youtube.com/watch?v=eOs48FsmYJA

Засідання літературної студії «Словограй»

Тема. Аналіз літературного твору шляхом порівняння тексту оригіналу з художнім перекладом

Мета: активізувати зацікавленість учнів до вивчення творів зарубіжної літератури в оригіналах; поглибити навички аналізу та інтерпретації художнього твору; розвивати вміння зіставляти тексти оригіналів із їх художніми перекладами; виховувати естетичні почуття; сприяти становленню особистісних якостей сучасної молоді

Обладнання: уривок із поезії «Якщо…»Р.Кіплінга, 130 сонет В.Шекспіра (оригінали) та їх художні переклади; пам’ятка «Як порівняти текст оригіналу літературного твору з його перекладом»; ІКТ-супровід

Хід засідання

І.Слово вчителя (актуалізація опорних знань учнів)

Однією зі специфічних ознак зарубіжної літератури є те, що це література перекладна. Із термінами «оригінал» і «переклад» ви вже знайомі. Давайте пригадаємо, що таке художній переклад? Що потрібно, щоб здійснити художній переклад? (відповіді учнів)

Особливої майстерності потребує переклад поезії.

Вашим домашнім завданням було об’єднатися в групи, обрати поезію англійського автора, перекласти її дослівно, знайти декілька художніх перекладів твору.

ІІ.Оголошення теми та мети засідання (слайд№1)

Ми спробуємо проаналізувати уривки літературних творів шляхом порівняння текстів оригіналів із їх художніми перекладами і з’ясувати, наскільки близько до тексту оригіналу зроблено художні переклади.

Пропоную вам сьогодні побути в ролі літературних критиків.

Надаємо слово І групі.

- Який твір ви обрали? Чому?(130 сонет В.Шекспіра)

Слайд №2

- Ознайомте нас, будь ласка, з оригіналом твору.

- Чиї переклади ви знайшли? (Д.Паламарчука, О.Тільної)

- На чому зосередив увагу кожен із перекладачів?

(звертаємося до текстів художніх перекладів)

- Що їх об’єднує?

- Чи вдалося перекладачам донести змістову та художню своєрідність літературних творів?(зміст зберігся, усі переклади об’єднані спільною ідеєю: головна не зовнішність, а внутрішні якості людини. Справжнє кохання – завжди щире)

- Переклад якого автора ближчий до тексту оригіналу? Чому?Доведіть свою думку.

- Чий художній переклад сподобався? (учні декламують твір)

Надаємо слово ІІ групі.

- Який твір ви обрали? Чому?( поезію«Якщо…»Р.Кіплінга)

Слайд №3

- Ознайомте нас, будь ласка, з оригіналом твору.

- Чиї переклади ви знайшли? (В.Бута,М.Стріхи,В.Стуса,Є.Сверстюка)

- На чому зосередив увагу кожен із перекладачів?

(звертаємося до текстів художніх перекладів)

- Що їх об’єднує?(в основі антитеза –протиставлення суперечливих явищ буденного життя)

- Чи вдалося перекладачам донести змістову та художню своєрідність літературних творів?(Якщо ти не розгубиш своїх моральних якостей – значить ти справжня Людина)

- Переклад якого автора ближчий до тексту оригіналу? Чому?Доведіть свою думку.

- Чий художній переклад сподобався? (учні декламують твір)

Пам’ятка

«Як порівняти текст оригіналу літературного твору з

його перекладом»

1.Визначте жанр твору.

2.Назвіть автора і країну, якій належить твір.

3.Встановіть, ким здійснено його переклад.

4.Зробіть дослівний (підрядковий) переклад уривок оригіналу, якщо ви вивчаєте дану мову.

5.Уважно прочитайте перекладний текст твору і порівняйте його з оригіналом, визначте виявлені вами відмінності як на рівні змісту(вживання слів і словосполучень, добір відповідників у мові, на яку перекладено твір), так і на рівні відтворення художніх особливостей (використання у перекладному тексті певних засобів і прийомів художньої виразності у порівнянні зі вжитими в оригіналі епітетами, метафорами,порівняннями тощо).

6.Якщо для порівняння пропонуються переклади одного першотвору декількома перекладачами, то визначте, чим вони відрізняються, на що звернув більше уваги кожен із перекладачів.

7.Зробіть висновок, наскільки відповідає оригіналові його переклад українською мовою, чи вдалося перекладачеві донести до читача змістову та художню своєрідність літературного твору, який він переклав.

В.В.Приз,

вчитель української мови та літератури

Листопадівської ЗШ І-ІІ ступенів

Новомиргородської районної ради

«ЧИЇ Б СЕРЦЯ МОГЛИ ЗАБУТИ ТИХ,

ХТО У ТЯЖКУ ГОДИНУ

У ГРІЗНИХ БИТВАХ ПОЛЯГЛИ

ЗА РІДНУ УКРАЇНУ»

(урок пам’яті для учнів 8 класу)

Мета і завдання: поглибити знання учнів про героїчне і трагічне минуле нашого народу; формувати їхню історичну пам'ять, вселяти дух лицарства, гідність і самоповагу; розширити знання восьмикласників про важливість миру на Землі; зміцнювати патріотичні почуття; виховувати національну свідомість школярів

Обладнання: національна символіка, живі квіти, фонограма пісні-реквієму,

фото героїв-земляків; список воїнів, похованих у Братській

могилі с.Листопадове; фотоекспозиція «Ніхто не забутий,

ніщо не забуто»

Хід уроку

«На заклик Вітчизни вони озвалися,

пішли і віддали, що мали…»

І.Організація класу до уроку.

Дорогі діти! Ви переступили ще один поріг шкільної науки і стали на щабель вище у своїй мудрості, ближче до мети – самоствердження як особистість і громадянин України. Ви восьмикласники, а отже, вступаєте у світ юності – найпрекраснішої пори у житті людини. Саме тепер вам потрібно твердо визначити свій шлях, гідний людини – найвищого творіння. А це значить, що багато чого потрібно зрозуміти й осмислити, прийняти в серце як дороговказ на все життя або ж відкинути.

Чому так важливо «не блудити по білому світу з короткою пам’яттю»? Над цим ми разом сьогодні поміркуємо.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Вправа «Мозковий штурм»

Друзі! Як ви гадаєте, чому на першому уроці нового навчального року ми пригадуємо нашу історію, вшановуємо пам'ять полеглих і присвячуємо боротьбі за мир?

І перш ніж почнеться наша розмова, хай прозвучить пісня-реквієм за тими, хто загинув «за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ».

(звучить пісня-реквієм)

2.Слово вчителя

«Народ, що забуває минуле, ніколи не буде нацією»,- писав митрополит А.Шептицький. Саме тому вороги перебріхували нашу історію, розкопували і грабували тисячолітні могили та кургани у наших степах, руйнували храми, гальмували розвиток культури, переслідували та винищували національну еліту і робили все, щоб відібрати в народу його духовну основу.

Наш сьогоднішній урок пам’яті – це лише частка великої данини пошани тим, хто боровся за Україну, її незалежність, добробут і загинув.

ІІІ.Сприйняття й засвоєння учнями матеріалу

1.Історична довідка

Ми не ставимо за мету проаналізувати всю історію України. Але поговоримо про волелюбний дух нашого народу, який раніше проявляв нечувані риси героїзму і таким і залишився на новому історичному етапі.

Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Однією з героїчних сторінок України була неповторна і легендарна Запорізька Січ. Упродовж 250 років вона була носієм української національно-державної ідеї та оборонцем вольностей українського народу.

Немало горя та « лиха тяжкого» витерпів наш дорогий край в період війн, і як не прикро, і в мирний час.

Найбільшим лихом ХХ століття для України, як і для багатьох інших країн світу,була Друга світова війна.

2.Вправа «Мікрофон»

- Давайте згадаємо, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна?

- Скільки людей загинуло у цій війні?

- Що означають поняття «Велика Вітчизняна війна» та «Друга світова війна»?

- Що об’єднує ці поняття?

Оскільки ми з вами жителі с.Листопадове, пропоную звернути увагу на те:

- Коли було окуповано наше село?

- Яка дата стала датою його визволення?

Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні та громадянські, світові, справедливі й загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали.

Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прості люди, плачуть матері й вдови, зростають сиротами діти.

І хоч Україна загарбницьких війн ніколи не вела, її народ був змушений оборонятися.

Сьогодні по-різному оцінюють події Вітчизняної війни. Але ми з вами повинні знати, що була така жахлива сторінка в історії нашого народу, і це сторінка не одного, а п’яти років.

А скільки могил Невідомому солдату, Братських могил. Напевне, немає у всій Європі містечка, де б не було безіменних могил. Імена солдат губилися на кривавих шляхах війни. Є такі могили і в нашому селі.(Див. додаток №1)

Учень 1.Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,

Що в селах Вкраїни синів тих нема,

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця уже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

Учень 2.Бережіть і шануйте могили бійців.

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Там сплять твої ровесники-орлята.

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли

Учень 3.Ми знову прийдемо до Вічного вогню:

Рокам ніколи пам’яті не стерти

Про тих, хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті

А далекий грудень 1979року…Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна…Скільки смертей, скільки горя за 10 років. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати.

Учень 4. Очі туманить ядуча сльоза,

Руки скувала утома,

Палить їй душу афганська гроза –

Син не вернувся додому.

Ще й 20 не було йому літ…

Юним навік і зостався.

Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Ми це пам’ятаємо. І на підтвердження цього стоять сотні пам’ятників та пам’ятних знаків по всій Україні.

Кожному з них хотілося вижити, повернутися додому. Серед тих, хто йшов дорогами війни, були і наші односельці. Чи знаєте ви про них, хто вони? (учні називають їх прізвища)

Та не останніми були згадані війни. Сьогодні знову війна вривається в наше життя. Питання миру особливо гостро звучить, коли на нашу землю прийшли загарбники-терористи. Важкі умови економічного хаосу, політична боротьба різних партій, постійні дії провокаційних антиукраїнських сил розпалили вогнище війни на сході України в мирний час. Там лунають вибухи і постріли. Скільки життів зникає і скільки калічиться душ! Нині, в період незалежності, часто чиниться насильство над тими сміливцями, котрі застерігають людей від нового ярма…

Тож пам’ятайте тих, хто завоював нам мир і тих, хто в мирний час віддав своє життя.

Учениця Пам’ятайте про тих, що безвісти пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли, як зорі, -

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Те, що нині Україна є незалежною державою, свідчить: за всіх несприятливих для України обставин більшість наших предків були й залишилися українцями, які свідомо чи несвідомо прагнули мати власну державу, бо, за словами Т. Шевченка, « в своїй хаті своя правда, і сила, і воля». Згадаймо: за саме лише існування такого поняття, як «вільна Україна» явно й таємно знищено мільйони кращих синів і дочок українського славного роду…

А зараз давайте вшануємо пам’ять тих, хто загинув і в роки Великої Вітчизняної війни, і під Крутами, і в Афганістані, і в наш мирний час (Небесна сотня, герої Національної гвардії) Хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Учень. Біллю і скорботою відізвалась у кожному серці смерть невинних жертв. Їх іменами названо площі і сквери, вулиці й провулки, алеї і парки. На їх честь збудовано пам’ятники і меморіальні комплекси.

Будьте ж певні, дорогі, незабутні герої, - ви не загинули марно. Золотаво-блакитні знамена, які востаннє застигли у ваших очах, коли ви падали на землю навіки залишаться для нас найбільшою святинею. Ви житимете вічно! Ми пишаємося Вашим героїзмом!

Учениця. Ваші могили, знані й незнані,-

Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

(вклоняються)

Учень. Ми, тут присутні, в цю мить, певно, гостро відчули: живемо завдяки тому, що вогник нашого життя, захищений мужніми предками, з рук у руки дбайливо передавався з покоління в покоління аж до сьогодні.

3. Тренінг «Визнач свою позицію»

Вчитель. Нам далеко не всім вдається глибше заглянути у свою сімейну історію, бо впродовж кількох століть відбувалося фізичне винищення непокірних, незалежних представників нашої нації і надто часто рвалася

ниточка багатьох родоводів, бо людина, з погляду історії, - мала піщинка, залежна від різних обставин.

- А що рухає людьми в їхньому змаганні з усілякими труднощами?

Що допомагає переборювати часом нездоланні, на перший погляд, перешкоди? (Сила духу, душевні поривання.)

- Тобто людина здатна впливати не тільки на Землю, а й на небо, змінювати власну долю, роблячи певний життєвий вибір?

- Що важливо для становлення українського народу як нації?

(відродження духовності);

- Що таке духовність?

- Чи відомі вам випадки безкорисливої допомоги один одному?

- Що необхідно робити, щоб був мир?

(кожна людина повинна з повагою і толерантністю ставитись до тих, хто живе поряд і пам’ятати, що мир залежить від кожного з нас!!!)

Яким ви собі уявляєте символ миру?

(голуб, пшеничний колос, що тягнеться до мирного неба);

Як викорінити людиноненависницькі погляди та дії?(за умови, що ми передаватимемо «живу історію» з уст в уста, записуватимемо її та розповсюджуватимемо спогади свідків).

V. Заключне слово вчителя

Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не пришельці на цій землі, наші пращури ні в кого її не відібрали; ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніяким силам. Ми маємо, що пам’ятати, чим пишатися і чим дорожити.

Учень 1. Щоб тінь війни нам сонце не закрила

Ми проти сил війни об’єднуймося всі

І не дозволимо нікому в світі

Затьмарити нам мир безоднею війни.

Учень 2. Народе мій, для всіх завжди відкритий

Не вір, що воля з’явиться сама,

Не дай себе підступно обдурити,

Мовляв, дороги іншої нема.

Не дай себе до нитки обідрати,

Зумів же усі пута розірвати.

Народе мій, великий, український,

Як буде в тебе воленька свята,

То буде коровай і мед по вінця,

Не зразу, та на вічнії літа.

Наша земля завжди щедро родила героїв, тільки прихиліться душею до її джерел. Усі свої земні можливості спрямовуйте на благо України, адже з погляду Вищої Справедливості вона мусить жити й вистояти під усіма гарячими й холодними вітрами історії. Робіть же свій вибір на користь Справедливості, будьте завжди відповідальні перед Вічністю й Батьківщиною, не забувайте, що все починається з вашого самоусвідомлення, з вашого Слова і Вчинку.

Список використаних джерел:

1.Альохіна О. Навічно в пам’яті народу//Позакласний час.-2006.-№9-10.-с.13.

2.Боднарчук Г.М.,Тимочків М.М. Виховні години.-Т.: Навчальна книга, 2009.-с.4-5, 13, 19.

3. Бур’янова Т.В. Тих днів не стерти з пам’яті людської // Виховна робота в школі.-2010.- №4.- с.34-37.

4.Гармаш М. Очищуймо свої джерела//Дивослово.-2001.-№5-с.22-23.

5.Козлова Н.В. Відлуння афганських гір//Позакласний час.-2008.-№1.-с.56.

6.Литвинюк Г.І., Олійник І.В. Сценарії, рольові ігри, бесіди 5-11кл.-Т.:Навчальна книга, 2003.-с.7, 30.

7.Середюк Г.М. Педагогічний пошук класного керівника.-Т.:Навчальна книга, 2003.-с.22-26, 42.

8.Шибіко Т.І. На Аскольдовій могилі поховали їх…//Позакласний час.-2006.-№23-24.-с.25-26.

Листопадівська загальноосвітня школа І - ІІ ступенів НОВОМИРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Приз В. В., вчитель української мови та літератури