1. Тренінг «Розмовляємо державною мовою»;

(1-5кл.)

2. Семінар – практикум «Мистецтво говорити»;

   (8-9кл.)

3. Конкурс юних поетів «Рідне слово моє, не мовчи»;

  (6-7кл.)

4. Година спілкування «О мово, ти як дивная сопілка, то сяєш, то хвилюєш нас»;

  (5-9 кл.)

6.Підведення підсумків Тижня

                     Підготувала

                                                                  вчитель української мови і літератури

                                                         Листопадівської ЗШ І-ІІ ступенів

                                                        Есауленко Марина Русланівна

Уже стало доброю традицією 21 лютого святкувати Міжнародний день рідної мови. Кожного року предметний тиждень проходить якось по-особливому.

День перший

«Інформаційна хвилинка» на тему «Краща мова єднання – це українська».

Учні розповідають про заснування Міжнародного дня рідної мови, пригадують, коли відзначається день писемності і яке значення має українська мова і література для кожного з нас та нашого народу. Адже, рідна мова – це мова, що першою засвоюється в дитинстві і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

День другий

Загальношкільне свято присвячене Міжнародному дню рідної мови. Сценарій заходу був змістовний, насичений різною цікавою інформацією з історії української мови. Учні розповідали про тернистий шлях становлення рідної мови, натхненно звучали поетичні рядки, зокрема поезія Т. Г. Шевченка «Любіть Україну»,  розливалася чарівна мелодія пісень, учні брали участь в інсценізаціях п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» та гуморески П. Глазового «Кухлик», продемонстрували танець «Квітка – душа», провели цікаві конкурси для учнів 1-9х класів.  Школярі ще раз переконалися, що рідне слово – це невід’ємна частина нашої Батьківщини.

День третій

Картинна галерея «Моє ім’я – Україна». Конкурс на кращий малюнок, в якому брали участь учні 1-9х класів.

Виставка висловів про мову. Конкурс стінгазет між 5-9 класами.

День четвертий

Розгадування ребусів і кросвордів.

Інтелектуальні ігри.

Розгадування ребусів і кросвордів – найулюбленіше заняття школярів. У цьому можна було переконатися під час інтелектуальних ігор, у яких учні із задоволенням брали участь.

День п’ятий

Підсумкова лінійка. Нагородження переможців.

Закінчився предметний тиждень, а любов до рідної мови залишається на все життя, бо  куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою. 

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

«МИСТЕЦТВО ГОВОРИТИ»

             Підготувала 

                                      вчитель української мови і літератури

                         та зарубіжної літератури

                                 Листопадівської ЗШ І-ІІ ступенів

                                              Есауленко Марина Русланівна

Чого Івась не навчився, того Іван не вмітиме

Від уміння говорити нерідко залежить успіх, авторитет, кар'єра. Для того, щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, усебічно розвиватися. Уміння говорити завжди розвивається одночасно з розширенням культурного світогляду.

Мистецтво говорити включає основні складові:

·        ДИХАННЯ ПІД ЧАС МОВЛЕННЯ:

Говорячи, дихайте рівномірно, вдихаючи перед тим, як почати говорити, а також під час кожної паузи (речення).

— Повітря, що вдихнули, витрачайте рівномірно й економно. Вдихайте повітря ротом і носом водночас.

·        ГОЛОС

— Пристосовуйте свій голос до середовища, в якому говорите (не розмовляйте голосно на вулиці, в транспорті, в залі чекання).

— Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, що не вірить у свої сили.

— Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної людини.

— Найзручніший спосіб тренування голосу — читання вголос, під час якого постійно контролюється правильність вимови. Тренуйтеся тричі на день по 15 хв. з перервами після кожних 5 хв.

Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання. Якщо ж треба висловити рішучість, довір'я, переконати чи відповісти на запитання, то висоту голосу знижують.

Виразне читання вголос улюблених поезій Т.Г. Шевченка.

·       ВИБІР СЛІВ

— Для збагачення словарного запасу читайте твори авторитетних авторів, слухайте кваліфікованих промовців і принагідно записуйте слова i вирази, що хотів би вживати у своїй мові.

— Виявіть, які слова вживаєте надто часто, намагаючись замінити їх іншими словами й виразами.

— Навчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні та однозначні слова.

         Практичне заняття

Завдання: усно скласти висловлювання з теми «Ми – патріоти України».

·       ДЛЯ УСПІШНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ЛЮДЬМИ ТРЕБА:

— Якомога швидше знайти спільні інтереси.

— По-дружньому ставтеся до співрозмовника (посміхайтеся до нього, уважно слухайте тощо).

— Не виявляйте до співрозмовника зверхньості.

— Щиро цікавтеся ним і тим, що він говорить.

Робота в парах (складання діалогу з теми «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю! Остап Вишня»)

·       КРИТИКУЙ, НЕ ОБРАЖАЮЧИ

— Вказуйте на помилки лише віч-на-віч. Умійте оцінювати мову співрозмовника, а також робити самооцінку.

— Роби це по-дружньому.

— Почни з похвали за роботу, яка виконана добре та вислови переконання, що він зуміє добре впоратися з дорученою справою в майбутньому.

— Зваж, чи критичні зауваження висловити відразу, чи пізніше.

Гра «Диктор» (виразне читання поезії, відриваючи погляд від підручника).

Завдання: оцінити мовлення один одного.

·       Пам’ятка «ЧОГО ТРЕБА НАВЧИТИСЯ»

— Правильний вибір місця і часу має значний вплив на хід розмови та її наслідки.

—Ставте запитання коротко і за змістом.

— Ввічливість обеззброює.

— Вимовляй слово «ВИ» голосно, а слово «Я» — пошепки.

— Коли Ваший співрозмовник роздратований, то краще помовчати, щоб не дратувати його ще більше.

— Якщо Ви хочеш скінчити розмову з надто балакучим співрозмовником, не давайте йому можливості для продовження розмови своїми зауваженнями та запитаннями.

— Не говоріть з кимось про те, що інших присутніх не цікавить.

— Не говоріть надто багато про себе, не нарікайте на свої біди.

— Намагайся діяти незалежно від свого настрою.

ЛЕКЦІЯ

«МОВА – ДЖЕРЕЛО МИСЛЕННЯ»

                        Підготувала 

                                                 вчитель української мови і літератури

                                  та зарубіжної літератури

                                         Листопадівської ЗШ І-ІІ ступенів

                                              Есауленко Марина Русланівна

Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди - ототожнення мови й мислення (Д. Шлейєрмахер, Й.-Г. Гаман) і відривання мови від мислення (Ф.-Е. Бенеке). Представники першої точки зору вважали, що мова - це всього лише форма мислення. А оскільки відомо, що кожне явище має форму і зміст, то мова й мислення разом становлять один об'єкт. Представники протилежного погляду стверджували, що мова й мислення між собою абсолютно не пов'язані, мислення не залежить від мови, воно здійснюється в інших формах.

Насправді мова й мислення тісно пов'язані між собою, але цей зв'язок не є простим, прямолінійним, тому єдність мови та мислення не є їх тотожністю. З одного боку, немає слова, словосполучення, речення, які б не виражали думки. Однак мова - це не мислення, а лише одне з найголовніших знарядь, інструментів мислення. З іншого боку, існують й інші форми мислення, які здійснюються невербально (несловесно).

Загалом існує три типи мислення:

а) чуттєво-образне (наочно-образне);

 б) технічне (практично-дійове);

 в) поняттєве (словесно-логічне).

У людей усі типи мислення переплітаються, але превалює поняттєве, тобто основним знаряддям або джерелом мислення є мова. Ці два поняття нерозривно пов'язані між собою. Мислення і мова виникають і розвиваються одночасно. Мова — необхідна умова виникнення думки і процесу мислення. З її допомогою відбувається перехід від сприймання й уявлень до понять, здійснюється формування узагальненої думки. Вона дає змогу закріплювати й зберігати набуті людьми знання, передавати їх із покоління в покоління, використовувати у практичній діяльності і в подальшому пізнанні дійсності всю суму знань, нагромаджених людством.

Думка не може ні виникнути, ні протікати, ні існувати поза мовою, поза промови. Ми мислимо словами, які вимовляємо вголос або проговорюємо про себе, тобто мислення відбувається у мовній формі. У промові думка не тільки формулюється, а й формується, розвивається.

Спеціальними приладами можна зареєструвати приховані мовні (артикуляцій) мікрорухи губ, язика, гортані, завжди супроводжують розумову діяльність людини, наприклад, при вирішенні різного роду завдань. Іноді може здатися, що думка існує поза словесної оболонки, що іншу думку важко висловити словами. Але це означає, що думка ще неясна собі самому, що це

скоріше неясне загальне уявлення.

Але, перебуваючи в єдності, мислення й мова нетотожні, це різні соціальні явища. Мова — звукова матеріальна оболонка думки, засіб повсякденного спілкування людей, важлива складова культури будь-якого народу. Мислення – віддзеркалення об’єктивної реальності і вивчається формальною логікою, а мова — предмет мовознавства.

На базі природних мов виникли штучні мови науки. Штучні мови — це спеціально створені мови. На відміну від природних ці мови конструюються цілеспрямовано для міжнародного спілкування (напр., інтерлінг, есперанто), автоматичної обробки інформації за допомогою ЕОМ (мови програмування, машинні мови), запису інформації (інформаційні мови), для вирішення інших завдань у галузі науки і техніки.

Отже, зв'язок мови і мислення не тільки дозволяє глибше проникати в явища дійсності, у відносини між речами, діями і якостями, а й в своєму розпорядженні систему синтаксичних конструкцій, які дають можливість сформулювати думку, висловити судження. Мова має в своєму розпорядженні більш складними утвореннями, які дають основу для теоретичного мислення і які дозволяють людині вийти за межі безпосереднього досвіду і робити висновки абстрактним вербально-логічним шляхом.